Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р. р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.

Тому традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

З хвилини мовчання почався 23 листопада перший урок в школі. В цю мить кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних...

Учні 1-А класу КЗШ №36 під керівництвом класного керівника Іванової К.О. створювали незабудки на стрічку жовто-блакитного кольору, висвітлюючи незабутню пам’ять жорстоких подій. А класний керівник 1-Б класу, Селістрар О.В., прочитала і обговорила зі своїми учнями оповідання «Шматок хліба» Христини Процак із збірки «Зернятко надії», яке допомогло дітям дізнатись про страшні часи, що пережив наш народ. Учні 3-А класу переглянули фільм «Зернятка надії». Для учнів 5-А класу проведено історико-літературну композицію «Пам’ять живе у наших серцях», а учні 5-Б класу разом із класним керівником Авдюхіною В.Л. виготовили квіти незабудки з яких на завершення заходу створили «серце». Класний керівник Ткач А.Ю. під час проведення заходу разом із учнями зробила листівку пам’яті трагічних років голодомору, а для учнів 6-Б класу був проведений урок пам’яті «Колос правди». Класним керівником 7-А класу Клименко В.С. проведена година-реквієм «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…». Під час заходу семикласники ознайомились з трагічним минулим свого народу, прочитали свідчення очевидців «Голод очима дітей» та вшанували світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей.

Також у школах було оформлено виставки тематичної літератури.

Акція проводилась з метою збереження пам’яті про національну трагедію. Глибоке усвідомлення причин і наслідків геноциду, політичних репресій українського народу та виховання почуття патріотизму.

Головне, що ми винесли з тих подій, — Віра, що робить нас мудрими, Людяність, яка нас єднає, та Пам’ять, що тримає у Вічності наш народ.