26 квітня 2017 року виповнився 31 рік з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції належить до найбільших техногенних катастроф в історії людства. Радіоактивні викиди згубно вплинули на природне довкілля величезного регіону планети, уклад життя і здоров'я людей. Це трагедія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу. Підірвано здоров'я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. Ця трагедія зачепила всі сторони життя країни, примусила по-новому подивитися на світ, який нас оточує.

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року.

26 квітня! В пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму. Забути це й викреслити із нашої пам’яті - неможливо.

Траур, жалоба і дзвони 
По всій Україні. 
Біль, скорбота, похорони 
У нашій родині. 
Землю, Воду і Повітря 
Безсердечно поховали, 
Ізотопним страшним вітром 
Неньку-Землю покривали. 

З цієї нагоди в районній бібліотеці №2 м. Кривого Рогу відбулася зустріч учнів КЗШ №36 з ліквідаторами аварії на ЧАЕС: Іванським Антоном Михайловичем, Нечипоренком Володимиром Михайловичем, Беляєвим Олександром Євгеновичем.

Наслідки Чорнобильської катастрофи були б набагато гірші, якби не стали на заваді біди рятувальник-люди мужньої професії.

Ліквідатори аварії зазначили у своїх виступах, що трагедія, яка сталася 31 рік тому, має бути пересторогою для людства, уроком не тільки для нинішнього покоління, а й для майбутніх.

Учням   були представлені уривки з фільмів про Чорнобильську катастрофу, про 30-ти кілометрову зону відчуження, про ліквідаторів, які працювали в найбільш небезпечних зонах, про переселенців уражених чорнобильською бідою.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про померлих ліквідаторів, що врятували світ від екологічної катастрофи вселенського масштабу.

Під час зустрічі  присутні дізналися про руйнівні наслідки катастрофи і важливість почуття відповідальності кожного з нас. Молоді користувачі бібліотеки зацікавлено слухали, задавали питання та підтримували розмову.

Під кінець заходу учні  привітали квітами  учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і подякували за виділений час і змістовну розповідь.

Чорнобиль це – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи, – зазначив ліквідатор Нечипоренко Володимир Михайлович. – Всі ми, все людство має солідаризуватися  під єдиним закликом: «Чорнобиль – трагедія, яка не має повторитися». Всі повинні зрозуміти, що безпека людини – найголовніший пріоритет Української держави.

Ми повинні радіти життю і не забувати за всіх рятівників, які відвели від нас страшну катастрофу і за інших, непричетних ні до ядерного ремесла, ні до аварії, хто відкрив собою список безневинних жертв. Нехай пам’ять про них буде вічна, як вічним є щорічне полум’я чорнобильських свічок. Не допустимо більше нових Чорнобилів, не завдамо рідній землі мук і страждань!

По закінченню зустрічі присутні ознайомились з  книжковою виставкою «31 рік віч-на-віч з Чорнобилем», на якій розміщено книги з спогадами очевидців цієї трагедії, фотографії тих, хто ціною власного життя врятував світ, а також вирізки статей з періодичних видань.

Курятникова І. Т., класний керівник 7-А класу